Актуальність теми
Проблеми екстенсивного тваринництва
Нині стало очевидним, що екстенсивні методи ведення тваринництва, які до недавнього часу переважали в галузі, не забезпечують потреб населення у продуктах тваринництва, призводять до нераціонального використання матеріальних, фінансових і кадрових ресурсів, а також до незадовільного використання створеного генетичного потенціалу продуктивності тварин.
Роль кормової бази в інтенсивному розвитку
Інтенсивний розвиток усіх галузей тваринництва, зокрема молочного скотарства, ґрунтується поряд із удосконаленням систем селекційної роботи й умов утримання, на створенні міцної кормової бази. Це передбачає не лише збільшення обсягів виробництва високоякісних кормів, а й їх раціональне використання. Раціональне використання кормів базується на підвищенні їх продуктивної дії, збільшенні трансформації поживних речовин, що містяться в кормах, у тваринницьку продукцію шляхом розробки прогресивних технологій заготівлі та підготовки кормів до згодовування, а також застосування у практиці годівлі речовин, що стимулюють перетравність і засвоєння поживних речовин раціону. До таких речовин належать мікроелементи, вітаміни, антиоксиданти, антибіотики. З цією ж метою використовують поверхнево-активні речовини (детергенти, сорбенти).
Цеоліти як природні адсорбенти
До речовин природного походження такого типу належать цеолітові туфи. Відомо близько 40 видів природних цеолітів (діюча речовина туфів), найбільш поширеними з яких є кліноптилоліт, морденіт і гійланіт, причому в ролі катіонів у їх молекулах можуть виступати різні елементи, найчастіше алюміній. У практиці годівлі сільськогосподарських тварин цеолітові туфи спочатку використовували як мінеральні підкормки, оскільки вони містять практично всі макро- та мікроелементи, за якими нормується харчування сільськогосподарських тварин. Проте згодом було звернуто увагу на те, що ефективність використання цеолітових туфів залежить не стільки від їх хімічного складу, скільки від адсорбційної здатності.
Властивості трепелу Коноплянського родовища
Мінерал трепел (опал – кристобалітова порода) Коноплянського родовища Кіровоградської області не містить органічних залишків і має високі адсорбційні властивості, обумовлені високою пористістю, великою питомою поверхнею та іоннообмінними характеристиками. Завдяки великій активній поверхні (кілька сотень квадратних метрів на грам) у шлунково-кишковому тракті селективно сорбує Mn²⁺, NH₄⁺, H₂S, CH₄, CO₂, вуглеводні, воду, феноли, екзо- та ендотоксини, важкі метали, радіонукліди, гнильні мікроорганізми тощо. Очевидно, що завдяки своїй адсорбційній здатності трепел бере активну участь у процесах травлення та засвоєння поживних речовин раціону сільськогосподарських тварин. Ефективність використання трепелу Коноплянського родовища становить значний теоретичний і практичний інтерес для досліджень щодо його згодовування сільськогосподарським тваринам, зокрема лактуючим коровам.
Мета і завдання досліджень
Основні напрями дослідження
З метою підвищення продуктивної дії концентрованих кормів у раціонах лактуючих корів шляхом збагачення їх природними сорбентами було проведено дослідження, завданнями якого було: з урахуванням сформованої структури раціону та хімічного складу кормів для господарств України і Центральної Європи розробити рецепти комбікормів-концентратів для лактуючих корів із включенням у їх склад різних норм введення мінералу трепел.
Вивчити вплив дослідних комбікормів на поїдання кормів, перетравність та засвоєння поживних речовин кормів раціону, а також на біохімічний статус крові дослідних корів.
Дослідити динаміку молочної продуктивності дослідних корів і розрахувати економічну ефективність та доцільність використання трепелу Коноплянського родовища в годівлі молочних корів.
Наукова новизна та практичне значення
Розробка нових рецептур комбікормів
Наукова новизна досліджень полягає в тому, що вперше розроблено та апробовано рецептури комбікормів-концентратів для лактуючих корів із включенням цеолітового туфу Коноплянського родовища; визначено оптимальну норму його введення; встановлено вплив цих комбікормів на перетравність і використання поживних речовин раціону та на біохімічний статус крові дослідних тварин.
Практичний ефект застосування трепелу
Практичне значення роботи полягає в тому, що годівля лактуючих корів комбікормом-концентратом із 4 % (за масою) трепелу дозволяє підвищити їх молочну продуктивність на 15–18 %, знизити витрати кормів на 13–18 % та здешевити собівартість одиниці продукції на 4–7 %.
Завдання експерименту:
- Розробити рецептури комбікормів-концентратів для лактуючих корів із продуктивністю 4500–5000 кг молока на рік із включенням трепелу Коноплянського родовища (Кіровоградська область).
- Дослідити вплив таких комбікормів на поїдання кормів, перетравність та використання поживних речовин раціону, а також на біохімічні показники крові і продуктивні якості корів.
- Розрахувати економічну ефективність і доцільність використання комбікормів-концентратів із мінералом трепел у годівлі лактуючих корів.
Висновки за результатами досліджень
На підставі проведених досліджень можна зробити такі висновки:
- Розроблено та апробовано у науково-господарських, фізіологічних та виробничих дослідах рецептури комбікормів із різною нормою введення мінералу трепел Коноплянського родовища (Кіровоградська область) з метою підвищення продуктивної дії.
- Включення трепелу в раціон високопродуктивних корів збільшує споживання сухої речовини й покращує перетравність органічної речовини на 2,0–3,4 %, зокрема:
- протеїну на 7,6–7,8 %,
- жиру на 2,7–3,5 %,
- клітковини на 3,6–3,7 %.
- Обогащення комбікормів трепелом підвищує використання азоту коровами дослідних груп на 7,9–8,9 %, кальцію на 9,1–11,8 % та фосфору на 0,3–6,6 %.
- Годівля трепелом сприяє поліпшенню обміну речовин: у крові корів дослідних груп у порівнянні з контролем спостерігається зниження концентрації сечовини, загальних ліпідів та їх фракцій з одночасною тенденцією до підвищення білкового та ліпідного індексів.
- Покращення перетравності органічної речовини (зокрема протеїну, жиру й клітковини), використання азоту та мінеральних речовин, а також інтенсифікація обмінних процесів сприяли зростанню молочної продуктивності корів дослідних груп на 6,5–13,3 % та збільшенню жирності молока на 0,08–0,21 %. Витрати концентратів на виробництво 1 л молока 4 % жирності знижуються на 4,8 – 14 %.
- Комбікорм із 4 % трепелу при годівлі лактуючих корів знижує собівартість 1 ц молока на 2,9–6,8 % і забезпечує додатковий прибуток у розмірі 4574 ₴ порівняно з контрольною групою.
- Виробнича перевірка підтвердила результати науково-господарського досвіду: при введенні в раціон високопродуктивних корів 4 % трепелу молочна продуктивність дослідної групи зросла на 9,9 %, жирність молока — на 0,17 %, а витрати концентратів знизилися на 10,9 % порівняно з контролем.
Висновки і пропозиції виробництву
На основі проведених досліджень, з метою поліпшення обмінних процесів і продуктивної дії кормів у лактуючих високопродуктивних корів, рекомендується включити в раціон комбікорм, до складу якого входить мінерал трепел Коноплянського родовища Кіровоградської області, у нормі 4 % за масою комбікорму.
Рекомендації щодо застосування трепелу
З метою підвищення продуктивної дії концентрованих кормів у годівлі лактуючих корів було розроблено та апробовано в науково-господарських і виробничих дослідах рецептури комбікормів із включенням мінералу трепел Коноплянського родовища Кіровоградської області в кількості 3 %, 4 % і 5 % за масою.
Всього розроблено три рецепти. Основою слугував рецепт комбікорму К 60-6, що складався зі зерносуміші, соняшникового шроту, кормових фосфатів, кухонної солі та преміксу. Встановлено, що зміна складу комбікорму не істотно вплинула на споживання сухої речовини раціону. Проте в II дослідній групі споживання сухої речовини було на 5 % вище порівняно з контролем.
Збільшення енергетичної поживності раціону в дослідних групах спричинене як трохи вищим споживанням кормів, так і деяким підвищенням перетравності поживних речовин, що відповідає результатам досліджень Макаренка Л. Я. та ін. Оцінка молочної продуктивності показала, що застосування комбікормів з діатомовою землею у годівлі лактуючих корів суттєво вплинуло на рівень надоїв і жирність молока.
Так, у період науково-господарського досвіду в II та III дослідних групах спостерігалося збільшення середньодобових надоїв на 2,8 та 2,4 кг порівняно з контролем (Р < 0,001). При цьому жирність молока зросла відповідно на 0,21 % та 0,08 % абсолютних відсотка. У період виробничої перевірки в дослідній групі середньодобовий надої молока збільшилися на 11,0 % (Р < 0,001), а жирність – на 0,17 %.
З огляду на те, що в дослідженнях відзначалися відмінності в жирності молока корів, для отримання порівнянних даних було розраховано валові й середньодобові надої молока 4 % жирності. Виявлено, що середньодобовий надої 4 % молока в контрольній групі були на 8,4–18 % нижчими, ніж у дослідних (Р < 0,001). Аналогічні результати отримано Кузнєцовим С. Г. та ін.
Водночас відзначено зниження витрат кормів на одиницю продукції: у дослідних групах енергії на 1 кг 4 % молока витрачалося на 6,4–15 % менше, ніж у контролі, зокрема концентратів – на 4,7–14 %.
У фізіологічних дослідженнях (балансовому досвіді) встановлено, що годівля високопродуктивних корів комбікормом із цеолітвмісним трепелом призводить до підвищення коефіцієнтів перетравності практично всіх поживних речовин. Причому введення 4 % трепелу за масою істотно підвищувало перетравність сухої та органічної речовини порівняно з контролем. Аналогічні дані отримано й в інших дослідженнях, присвячених ефективності застосування цеолітів у годівлі жуйних тварин.
При вивченні балансу та використання азоту встановлено, що в дослідних групах спостерігалося збільшення його відкладення в тканинах на 38,7 % і 33 %, а використання азоту з раціону порівняно з контролем зростало на 2,5 % і 0,8 % відповідно. Аналізуючи дані по балансу та використанню мінеральних речовин, слід зазначити: годівля комбікормом із трепелом дозволяє збільшити відкладення кальцію на 12,9–6,6 %, а фосфору — на 17,2–3,5 % порівняно з контролем. Тварини дослідних груп також краще використовували мінеральні елементи: кальцій — на 4,4–3,3 %, фосфор — на 2,7–0,1 % вище, ніж корови контрольної групи.
Ключові висновки за результатами досліджень діатомової землі
Отже, фізіологічні дослідження показали, що включення в склад комбікорму мінералу трепелу Коноплянського родовища (Кіровоградська область) підвищує перетравність поживних речовин раціону та сприятливо впливає на обмін кальцію й фосфору в організмі тварин. Результати наших досліджень узгоджуються з даними Кириленко Н. Т. та Ширіної Н. П. Пояснити зростання молочної продуктивності, виходу молочного жиру та покращення перетравності поживних речовин можна через аналіз процесів рубцевого травлення. За даними С. В. Кумаріна, у рубцевому хімусі корів, яким згодовували цеоліт, концентрація аміаку була приблизно на 30 % нижчою — завдяки його адсорбції цеолітом та більш інтенсивному використанню мікрофлорою рубця для синтезу білків власних клітин.
Підтвердженням цього є дані про збільшення щільності найпростіших на 3,7 % і бактерій у 2,1 раза в рубцевому вмісті корів, яким згодовували комбікорм із цеолітом. У рубці жуйних тварин кінцевими продуктами бродіння вуглеводів є леткі жирні кислоти. Отже, посилення інтенсивності біосинтетичних процесів у рубці могло відбутися лише за умови вищої інтенсивності бродильних процесів, що мало призвести до зростання концентрації ЛЖК у рубцевому хімусі, — і це підтверджено даними автора. При цьому відзначено, що цеолітовий туф у рубці корів не лише посилює бродильні процеси, а й змінює їх напрямок у бік переважання пропіоновокислого бродіння з одночасним зменшенням у загальній кількості ЛЖК частки оцтової та масляної кислот.
Дещо зниження частки цих кислот в досліді було компенсоване збільшенням загальної кількості ЛЖК: продукція оцтової кислоти зросла на 15,2 %, а масляної — на 14,3 %, що стимулює підвищений синтез молочного жиру. Зниження рівня аміаку та збільшення сумарного вмісту ЛЖК у рубцевому хімусі корів сприяє зниженню величини рН, що, у свою чергу, позитивно позначається на розвитку мікрофлори.
Отже, цеоліти стимулюють біосинтетичні процеси в рубці, внаслідок чого в кишечник жуйних потрапляє більше мікробного білка, біологічна цінність якого вища за рослинний білок корму. Опосередкованим підтвердженням того, що в корів дослідних груп під впливом трепелу змінювалися інтенсивність і спрямованість бродильних процесів, а також посилювалися біосинтетичні процеси в рубці, є дослідження біохімічного статусу крові. Встановлено, що годівля корів дослідних груп комбікормами та БВД із цеолітовим туфом супроводжується деяким підвищенням рівня глюкози та різким зниженням вмісту сечовини в крові.
Крім того, в крові тварин дослідних груп відзначено деяке зниження рівня загальних ліпідів, яке відбувалося переважно за рахунок нейтральних ліпідів, при одночасному зростанні ліпідного та азотовмісного індексів. Все це свідчить про позитивний вплив трепелу на інтенсивність біосинтетичних процесів в організмі лактуючих корів, що повністю підтверджується зростанням молочної продуктивності корів дослідних груп.
За розрахунками, виконаними на основі експериментальних даних науково-господарського досвіду за цінами, які діяли в період проведення досліджень, встановлено, що годівля корів комбікормами за розробленими рецептурами забезпечує високу економічну ефективність. При цьому найбільш високі економічні показники спостерігалися в групі корів, яким згодовували комбікорм із додаванням 4 % мінералу трепелу: тут собівартість 1 ц молока знизилася порівняно з контрольною, І дослідною й ІІІ дослідною групами на 2,9 %, 6,8 % та 4,7 % відповідно, а прибуток від реалізації молока зріс на 8,9 %, 19,1 % і 14,5 %. Усе це стало підставою для проведення виробничої перевірки за цим рецептом з метою отримання достовірніших даних на великому поголів’ї корів.
Виробнича перевірка цього варіанта, проведена в тому ж господарстві на великому поголів’ї корів, показала, що при включенні в склад комбікорму 4 % трепелу за масою вдалося знизити собівартість молока на 3,4 % та отримати додатковий прибуток.
Дані виробничої перевірки повністю підтвердили результати науково-господарського досвіду, що дає підстави з повною впевненістю рекомендувати виробництву використання в годівлі лактуючих корів комбікорму-концентрату з введенням у його склад 4 % (за масою) трепелу.
Автор: Боголюбов Олексій Валерійович. Науковий ступінь: кандидат сільськогосподарських наук, 2001 р.